Тема. Арабська народна казка «Синдбад-мореплавець». Утвердження жаги

відкриття світу, мужності й людяності в казці

Мета:

■    навчальна: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст та особливості казки;

■    розвивальна: розвивати навички виразного читання, переказу голов­них епізодів та їх коментування; уміння висловлювати свої думки та враження;

■виховна: виховувати прагнення до пізнання світу, оптимізму, до роз­витку сили духу, гуманізм.

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Учитель. У збірці арабських народних казок «Тисяча і одна ніч», з якою ми розпочали знайомитися на попередньому уроці, багато героїв. Хто ж із них найпопулярніший, хто завоював за­гальні симпатії? Узагальнений його портрет може бути таким: це завзятий і відважний купець, відкривач нових земель і морів, яко­го тягне в дорогу не так прагнення до збагачення, як безмірна до­питливість, жага до пізнання світу. Улюбленцями оповідача казок Є також спритні та вмілі ремісники — чоботарі, шевці, шкіряники, цирульники (перукарі). Вони не справляють враження «малень­ких людей», що Змушені принижуватися, у них немає догідливо­сті, усвідомлення своєї малозначущості. Майстер — почесне зван­ня, і ремісник пишається ним і своїм заняттям не менше, ніж емір (емір — титул феодальних правителів у деяких країнах Близького і Середнього Сходу) своєю владою. «Ремесло угодне богові та ко­рисне людям»,— так вважали ще у IX сторіччі арабські філософи. І Іе випадково в «Тисяча і одній ночі» будівництво доброї лазні, ви­готовлення гарного сідла, фарбування тканин у яскраві кольори, невідомі людям тієї країни, цінуються, щедро винагороджуються, її майстер стає наближеним до царя.

Синдбад-мореплавець, про якого йтиметься на сьогоднішньому уроці, саме з таких неспокійних людей, що, люблячи свій рідний

край, прагнуть пізнати й інші світи, з розряду сильних духом, як перемагають складні обставини й виходять із них переможцями

II.          АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.     Перевірка домашнього завдання

2.   Бесіда

·        Що ви знаєте про арабський Схід?

·        Як створювалася збірка «Тисяча і одна ніч», з яких частин складається, яка легенда існує про неї?

·        Розкажіть про історію Синдбада-мореплавця, його подорожі

(в цілому).

III.        ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК

1. Виразне читання арабської народної казки «Синдбад-мореплавець» (третя подорож)

2.Словникова робота за запитаннями учнів

3.Обмін враженнями про прочитане

·        Що привернуло вашу увагу в казці найбільше?

·        3 якими страховищами зіткнулися Синдбад і його товариші на острові?

·        Чому не кинулися в море, щоб уникнути жахливих лап людо­їда? (Бо віра забороняє самогубство.)

4. Заповнити таблицю-характеристику героя, дібрати приклади

Характеристика Синдбада

Риси характеру	Приклади (короткий переказ, цитата або назва епізоду)
Винахідливий, кмітливий, розум­ний, розважливий
Сміливий, відважний
Добрий, справедливий, чесний
Прагне знайти вихід із будь-якого скрутного становища
Терпляче переносить усі випробу­вання
Допитливий, адже бажає пізнати світ	-
Вірний рідному краю

5.  Робота над образом головного героя

Складіть усний твір — характеристику головного героя.

Зразок

Синдбад-мореплавець — смілива й сильна людина. Народже­ний у багатстві, Синдбад за молодих літ втратив майже все, що залишив йому у спадок батько. Але не впав у відчай, а вирішив знайти свій власний шлях у житті. Накупивши на останні гроші краму, Синдбад став купцем. Та не жага наживи, а допитливість і потяг до пригод керували героєм. Сім подорожей Синдбада — це сім випробувань долі, і щоразу герой виходить переможцем, адже навіть у скрутних ситуаціях не втрачає оптимізму, винахід­ливості, кмітливості. Синдбад говорив, що від долі не втечеш і не сховаєшся. Але його власне життя доводить, що лише той, хто не боїться долі, сміливо зустрічає її випробування, отримає від неї подарунки. Усього зазнав на своєму віку Синдбад: і бідності, і ба­гатства, і радості життя, і втрати близьких. На власні очі бачив дивовижні дива, схожі на рай земний. Але в які б чудові краї не заносила його доля, він завжди прагнув повернутися додому, на батьківщину, до своїх рідних і друзів. І читач розуміє, що казки про Синдбада — розповідь про людську долю, яка щедра до тих, хто щирий серцем, сміливий у вчинках, витривалий у випробу­ваннях.

6.  Постановка та розв'язання проблемного питання

У чому виявляється національний колорит казки про Синд­бада? (Імена, назви міст — Багдад та ін., глибока пошана до віри, до рідного краю; вірність родині, обов'язкові пожерт­ви бідним, подарунки родичам; чудовиська з частинами тіла екзотичних тварин — мавп, драконів, слонів та ін.; товари купців — коштовності, спеції та ін.)

IV.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знати зміст казки, уміти характеризувати героїв, висловлюва­ти свою думку про них. Окремим учням підготувати повідомлення
про Німеччину, братів Ґрімм.        

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ      

Інтерактивна вправа «Мікрофон»           

Продовжте речення:

— Образ Синдбада-мореплавеця мене приваблює тим...

Тема.  Індійська народна казка «Фарбований шакал».

Мета: Викриття в образах тварин негативних людських якостей. Філософський зміст казки

·        навчальна: ознайомити із казкою, її ідейно-художніми особливостями;

·        розвивальна: розвивати навички виразного читання казок, виділення головних епізодів, переказування, висловлення свого ставлення до духовних надбань минулого;

·        виховна: виховувати високі моральні якості, любов до книги.

Теорія літератури: народна казка, збірка, головна думка.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Складання «асоціативного куща»

к		расива
А		легорична
3		ахоплююча
к		орисна
А		вторитетна

2. Перевірка домашнього завдання

Наведення прикладів до різновидів казок, алегорії та антитези.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. «Мудреці всіх народів, люди усього світу прагнуть, щоб їх зрозуміли, різними хитрощами намагаються відкрити всю мудрість, яка є в них...» — писав Ібналь-Мукаффа (VIII ст.), пере­кладач «Панчатантри» арабською мовою.

«Панчатантра» — чи не найдавніша збірка індійських казок, яка протягом півтори тисячі років перекладалися майже всіма мо­вами світу.   Назва збірки означає «П'ять книг» або «П'ять кошиків житейської мудрості», а написана вона санскритом, літературною мовою стародавніх індусів, що є прабабусею й нашої української мови. Ось як здалека, із якої глибини віків примандрувала до нас казка «Фарбований шакал», із котрою ми познайомимося на сьо­годнішньому уроці. 

III.         СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.  Повідомлення про Індію.

2.Повідомлення учня про шакала як тварину, огляд ілюстрацій

3.  Виразне читання індійської народної казки «Фарбований шакал»

4.Словникова робота

·        Забився — забіг;

·        Шіва — бог-руйнівник і водночас творець, один з головних богів індуїстського пантеону;

·        брахман — в Індії — особа, що належить до вищої касти (пер­вісно — до касти жерців);

·        помазаний на царство — освячений, призначений;

·        піддані — слуги;

·        пройдисвіт — обманщик;

·        тужливе — сумне.

5. Обмін враженнями про прочитане

- Чи сподобався вам твір, чим саме?

- Що сподобалося, чому?

- Що здалося незрозумілим?

6. Евристична бесіда, спостереження над текстом, виконання
завдань пошуково-дослідницького характеру.

- Прочитайте перші два абзаци казки. Про що вони свідчать, як характеризують героя? (Шакалові жилося нелегко, не завжди йому таланило; він страждав від голоду, піддавався нападам собак; у скрутну хвилину знайшов вихід, ускочивши в бочку з фарбою, і врятувався.) Чому сильні лісові звірі так злякалися Чандарави? (Він був незвичайного синього кольору; напевне, завжди чекали чуда; були боязливими, намагалися триматися подалі від імовірно­го лиха.)

·        Як шакал скористався ситуацією, як це його характеризує? (Шакал побачив страх і збентеження лісових мешканців, ви­явив кмітливість і назвався царем.)

·        Як правив новий цар? (Задобрив сильних звірів високими поса­дами; родичів, щоб не впізнали, прогнав геть; здобич, яку йому приносили і котру не міг з'їсти, «милостиво» розподіляв між підданими.)

·        Прочитайте передостанній абзац казки («Якось, сидячи на раді... голосно завив у відповідь») і схарактеризуйте за ним ге­роя. (Шакал забув про обережність, заговорила в ньому кров рідні, він завив по-шакалячому й видав себе.)

·        Як вам здається, чи не занадто жорстоко вчинили з героєм зві­рі, адже він лише їх обманув, особливого зла не зробив?

7. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Визначте головну думку казки. Очікувані відповіді

—Не можна обманювати.

—Не слід видавати себе за іншого, того, ким ти не є насправді, кращим, сильнішим, адже це обов'язково з'ясується.

Шакал, втілення бога    Анубіса (усипальня фараона Тутанхамона)

8.  Творча робота
Визначте, які деталі вказу­ють, що це казка східних народів, індійська казка?
(Згадуються боги індійсько­го народу — Шіва, жерці.
Ім'я у героя індійське —
Чандарава. Шакали, леви, тигри, пантери водять­ся здебільшого в Азії. Об­раз шакала зустрічається
й у мистецтві, наприклад
«золотий вовк» — це єги­петський бог Анубіс.)

9. Слово вчителя

— Історія фарбованого шакала народилася в Стародавній Індії
й помандрувала світом. На її основі та на основі численних переро­бок видатний український письменник Іван Франко написав каз­ку «Фарбований Лис», поему «Лис Микита». Остання послужила
основою сюжету мультфільму.

10. Слово вчителя

— Нескінченними звивистими шляхами через багато народів
і поколінь дійшли до нас казки, оповідання й навіть романи, пові­сті, поеми про пригоди звірів. Особливо популярними були оповід­ки про хитрого Лиса (французький «Роман про Ренара», «Райнеке
Лис» Й. В. Ґете, українські й російські народні казки). Іван Фран­ко писав: «Я бажав не перекласти, а переробити стару повість про
лиса, зробити її нашим народним добром, надати їй нашу націо­нальну подобу. Я, так сказати, на чужий, позичений рисунок на­
клав наші кольори».

IV.         ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Творче завдання

Згадайте й опишіть ситуацію в сучасному житті (за власними спостереженнями), головна думка якої співпадала б із мораллю казки «Фарбований шакал». (Наприклад, хтось із учнів видавав себе за хорошого спортсмена або сміливця, але на уроці фізкуль­тури швидко виявився обман; гарного знавця комп'ютера і т. ін.).

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати, переказувати казку, виділяти го­ловні епізоди, характеризувати героїв; зробити за бажанням ілю­страції. Окремим учням підготувати повідомлення про Японію.

VI.         ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

 Продовжте речення:

— Індійська народна казка «Фарбований шакал» доводить усім
нам, що...

ДОДАТОК №  1

Індія — країна, що славиться величезним культурним спад­ком, багатовіковими традиціями та яскравими архітектурними пам'ятками. Індія — країна контрастів та надзвичайно мирних людей, які за останні 10 тисяч років не завоювали жодної країни. Понад 5000 років тому індійці створили культуру в долині річки Інд (цивілізації долини Інду).

Назва «Індія» походить від назви річки Інд, в долині якої зна­ходилися будинки перших поселенців. В Індії були винайдені шахи. Алгебра, тригонометрія та обчислювальні науки теж виник­ли в Індії.

Індія — шоста за величиною країна в світі і одна з найдавні­ших цивілізацій.

ДОДАТОК №2   

Шакал — невеликий звір, зовні схожий на вовка, але стрункі­ший і легший за нього. Довжина його тіла без хвоста сягає 80 см, а висота не перевищує 50 см. Загальне забарвлення шакала в ціло­му сіре з відтінком жовтого, рудого. На спині та на боках перехо­дить в чорне, а на череві й горлі в ясно-жовтий, кінець хвоста чор­ний. Шакал — звичайний звір в Південній Азії. Він поширений по всій Індії, на Близькому і Середньому Сході, в Середній і Малій Азії, в Африці та ін. Часто шакали оселяються поблизу людсько­го житла і при нагоді виходять на поля, а також крадуть свійську птицю. У Індії та Пакистані ночами нерідко можна побачити ша­калів, що блукають вулицями сіл і навіть міст.

Звичайний шакал — звір майже всеїдний. Ловить дрібних зві­рів і птиць, а також ящірок, змій, жаб, равликів; поїдає багато комах — жуків, коників. Полюють шакали частіше поодинці або парами, зрідка невеликими групами. Шакал — високорозвинена тварина, він не лише розумний і хитрий, а й вельми спритний та моторний. Може схопити птицю, що вже піднялася в повітря. Ша­кал — хитрий і нахабний звір. За зухвалістю нападів на пташники й селянські комори він, мабуть, перевершує навіть лисиць. Проте дуже боязкий, щоб першим нападати на людину. Перед виходом на полювання звір видає гучне виття, яке негайно підхоплюють інші тварини, що знаходяться поблизу. У похмуру й передгрозову днину вони більше мовчать, але багато виють в ясні ночі. У деяких місцевостях шакал абсолютно не боїться людини і може стояти край дороги майже за десять кроків від селян. Але полювання на шакала рідко буває вдале — той дуже хитрий, щоб попастися на очі мисливцеві-початківцю або у капкан.

Шакалові відведено важливе місце у фольклорі народів Азії та Африки. Він — популярний персонаж індійських казок, в яких зазвичай виступає як боязкий, але спритний пройдисвіт, що обма­нює всіх зустрічних. У багатьох народів образ шакала негативний, хоча і не настільки огидний, як образ гієни. Так, на мусульман­ському Сході шакал асоціюється з підлабузництвом, боягузтвом, підлістю. У цих країнах слова «шакал», «син шакала» — грубі лайки. Таким шакала зобразив Р. Кіплінг у «Книзі джунглів».